Роздуми
Ви завжди хотіли подивитись на світ, але не могли? Бажаєте, я покажу його вам?
Так?
Добре. Дивіться: це – Всесвіт. Он наша планета. Правда гарна звідси? Чому ви боїтеся? Не бійтеся, ви не помрете від не достатку кисню. Ох вже ж. Добре. Ви у своєму кріслі перед вікном. Так краще? Подивіться у нього. Он Венера. Так подобається? Авжеж, бачу, що подобається. Ну… То візьми мене за руку, я проведу тебе туди. Спробуємо ще раз. Отак. Обережно. Не кваплячись… Ну… І вже не так страшно, правда? Гарно… Аж дух перехоплює. Але ось, ви стоїте на дорозі біля свого дому, йде дощ. Теплий, літній. І ви дивитесь на зірки вже звідси. Бажаєте злетіти до них, хоча тільки-но були там. Не можете? Ну… не сумуйте. Я допоможу. Звичайно, до зірок вже не донесу, але до даху он того дому долетимо. Ну? Та не бійтеся, кажу ж. Ось. Не страшно ж? Тільки не впадіть. Що, подобається теплий вітерець? Так, і я його люблю. І раптом все затихло. Немає нічого. Ви озираєтесь і розумієте, що ви у кімнаті свого колишнього коханця. Чи коханки. Ви розлучилися не погано. Але і не добре. Бо все ще пам’ятаєте ті відчуття. Підходите до його/її ліжка. Проводите пальцями по поличках його книжкової шафи… Розглядаєте сувеніри. Спогади стаються нестерпними і ви заплющуєте очі. Відкриваєте, і… чуєте музику ваших тотемів. Шаманські мотиви проникають у ваше серце. Ви починаєте танцювати. Іскри від багаття намагаються дотягнутися до вас. Ви простягаєте руки і вони покриваються вогнем. Немає болю, тільки приємне тепло. І ви відчуваєте гармонію всіх чотирьох стихій на стільки чітко, що здається, ще хвилина – і ви зрозумієте…
Ви розплющуєте очі і оглядаєтесь. Ви на зеленій галявині, залитій яскравим сонцем. Воно сліпить очі, але це так приємно, як у дитинстві. Хочеться, як у дитинстві, бігти і щось голосно-голосно кричати. І ви біжите. А потім падаєте на м’яку траву і дивитесь на хмари. Вони нагадують…
Ви розплющуєте очі і… Ви за кермом автомобіля. У якійсь пустелі. Ви не знаєте, куди їдете, але знаєте, що дорога довга і вона вам подобається.
А от ви на пляжі, ходите по м’якому піску і з розгону забігаєте в блакитне море.
А ось ви летите на повітряній кулі.
П’єте смачну каву зранку.
Дрімаєте.
А ось ви з книжкою.
Пізнаєте світ? Так? Правда гарний? Так, і мені подобається. А ви помітили одну цікаву деталь?
Там немає людей.